Професор Ніколаос Замбоглу

1979 – 1985 рр. Медичні студії в Медичній школі Ессенського університету.

1985 рік: Науковий ступінь доктора медичних наук. у цей же період він був науковим співробітником Інституту радіобіології та медичної фізики Ессенського університету.

1985 – 1986 рр. Ординатор радіаційно-онкологічного відділення лікарні Альфріда Круппа в Ессені.

1986 – 1989 рр. Завершення програми резидентури за спеціальністю «Радіація – онкологія» в Університетській лікарні Дюссельдорфа, Німеччина.

1987 рік: Доктор медичних наук (PhD in Medicine) Медичної школи Університету Ессена.

1989 рік: доцент кафедри радіаційної онкології (прив. доз.) Дюссельдорфський університет.

1990 – 1992 рр. Старший лікуючий лікар кафедри радіаційної онкології Дюссельдорфського університету.

1992 – 2016 рр. Завідувач кафедри та професор радіаційної онкології відділення променевої терапії та онкології лікарні Оффенбахського госпіталю Франкфуртського університету імені Йоганна Вольфганга Гете.

1993 рік: Ад’юнкт-професор Національного технічного університету Афін в Інституті зв’язку та комп’ютерних систем.

2000 – 2016 рр.: Керівник онкологічного центру Оффенбаха.

2001 – 2007 рр. Член правління Німецького товариства радіаційної онкології (DEGRO).

2003 – 2005 рр. Президент Німецького товариства радіаційної онкології (DEGRO).

2016 рік: Почесний доктор Кіпрського технологічного університету.

2017 рік: Засновник і медичний директор Німецького онкологічного центру, Лімасол, Кіпр.

2018 рік: Професор онкології Європейського університету Кіпру.

Професор Замбоглу є автором публікацій у відомих німецьких та міжнародних наукових журналах з приблизно 1.200 цитуваннями. Його наукова діяльність також включає редагування та авторство 7 книг та 23 книг – розділів «Онкологія».

У 70-х роках як фізик у KFA Julich (Центр ядерних досліджень Юліха) та Інституті медичної фізики та радіації Ессенського університету він зосередив свою роботу на темі біологічної дозиметрії. У 80-х роках він також розширив свою наукову діяльність у галузі одночасної радіохіміотерапії та впровадив результати своєї роботи з трансляційних досліджень в Університетській лікарні Дюссельдорфа.

У 1992 році на посаді завідувача відділення радіаційної онкології лікарні Оффенбаха він зосередився на клінічних та технологічних дослідженнях в інтервенційній променевій терапії – брахітерапії.

Його співпраця з професором Н. Узуноглу з Національного технічного університету Афін, професором Г. Сакасом з Технічного університету Дармштадта та професором Д. Балтасом у галузі медичної фізики зробила значний внесок у наукові розробки в галузі брахітерапії.

За останні роки пану Замбоглу та його дослідницькій групі вдалося розширити спектр показань до лікування інтервенційної променевої терапії. Досягнення наведення зображень та індивідуальне формування дози дозволяють точно та ефективно застосовувати інтерстиціальну брахітерапію для лікування раку передміхурової залози та молочної залози, сарком, а також пухлин головного мозку та рецидивів м’яких тканин.

Особливо при лікувальному лікуванні раку передміхурової залози брахітерапія дає такі ж терапевтичні результати при радикальній хірургії. Більш того, при брахітдерапі відсоток нетримання сечі, пов’язаного з лікуванням, дуже низький, майже незначний, а відсоток пацієнтів зі збереженою еректильною функцією перевищує 80%.

Завдяки прогресу в оптимізації розподілу доз та передовим методам віртуальної симуляції лікування, професор Замбоглу запропонував передове інтервенційне радіотерапевтичне лікування більш ніж 15 000 пацієнтам. Він навчав лікарів з більш ніж 120 міжнародних медичних установ по всьому світу, включаючи 10 центрів у Греції, застосовувати свій метод брахітерапії.

Дослідження професора Замбоглу зосереджені в першу чергу на області планування тривимірного лікування, керованого зображенням, з геометричною оптимізацією розподілу доз. Його робота складається з фізичних, біомедичних і технологічних досліджень і впровадила передові методи біомедичної візуалізації.

1991 Премія Ганса Лангендорфа Медичного товариства радіаційного захисту, Німеччина

1998 Премія Німецького товариства сенології

2001 Річард – Премія Мертенса за інноваційні дослідження

2002 Премія Німецького товариства хірургії

2003 Премія Німецького товариства медичних технологій

2009 Член-кореспондент Афінської академії

2009 Почесний член Медичного товариства Лімасола, Кіпр

2010 «Медаль Стребеля за брахітерапію» Німецького, Австрійського та Швейцарського товариств радіаційної онкології

2011 Почесний член Австрійського товариства радіаційної онкології

2014 Премія Альфреда Брайта Німецького товариства радіаційної онкології

2017 Почесний докторський ступінь, присуджений Кіпрським технологічним університетом